Сутність цієї концепції, як показано вище, полягає в тому, що тільки включаючи зростаючої людини в різноманітні види діяльності по оволодінню суспільним досвідом та вміло стимулюючи його активність (відношення) у цій діяльності, можна здійснювати його дієве виховання. Без організації цієї діяльності та формування позитивного ставлення до неї виховання неможливо. Саме в цьому полягає глибинна сутність цього складного процесу. Поняття виховання в широкому і вузькому значенні. Органічна взаємозв'язок навчання і виховання. Велике значення для осмислення сутності виховання як педагогічного процесу має з'ясування тих специфічних способів, за допомогою яких особистість оволодіває різними компонентами суспільного досвіду. Справді, навіть не дуже обізнаній в педагогіці людині неважко зрозуміти, що для оволодіння знаннями, практичними вміннями та навичками, а також способами творчої діяльності учня потрібно включати в активну навчально-пізнавальну діяльність і спеціально навчати його. Іншу специфіку має формування у особи соціальних і духовних відносин. Справа в тому, що в процесі навчання учні головним чином оволодівають знаннями ч> Але відносини як особистісний феномен, про що піде мова у третьому розділі, окрім знань включають в себе складний комплекс потреб, почуттів, поглядів, переконань і звичок поведінки, і сформувати їх тільки за допомогою навчання неможливо. Тут потрібна специфічна і різноманітна виховна робота, спрямована на вироблення й формування всіх цих внутрішніх компонентів особистісних відносин. Ось ця специфіка виховного процесу, який, з одного боку, включає в себе навчання, а з іншого Так, коли воно означає весь процес всебічного розвитку особистості, включаючи навчання й спеціальну виховну роботу з формування у неї соціальних та різноманітних духовних відносин, воно розуміється в широкому значенні. У вузькому ж змісті виховання позначає специфічний процес формування соціальних та духовних відносин. З цієї точки зору цілісний процес виховання схематично можна представити в наступному вигляді: Виховання в широкому сенсі оволодіння всією сукупністю суспільного досвіду: Виділення в загальному виховному процесі його специфічних сторін навчання і виховання у вузькому сенсі певною мірою носить умовний характер. Не можна, наприклад, сформувати в учня така якість, як ввічливість і повагу до людей, не вдаючись до елементів научения при розкритті моральної сутності цих правил, при виробленні відповідних умінь і навичок поведінки. Виховання працьовитості також вимагає взаємопов'язаного навчання трудовим умінь і навичок і формування інтересу, позитивно-емоційного ставлення до трудової діяльності. Але й саме навчання має потребу у виховному підкріплення і, зокрема, у формуванні в учнів таких моральних відносин, як старанність, наполегливість у подоланні труднощів і т.д.
|