На це положення свого часу вказував К. Д. Ушинський. У передмові до 1-го тому "Педагогічної антропології" він писав: "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна перш за дізнатися його теж в усіх відношеннях" 1. Тим самим він звертав увагу на необхідність глибокого вивчення в педагогіці даних усіх антропологічних наук, що досліджують людини. Творча переробка в педагогіці ідей інших наук про виховання людини особливо велике значення має в даний час, коли людинознавство, за справед лівому зауваженням відомого психолога Б.Г. "Однак, зазначав він, існує і неко торая небезпека, що таїться в такій ситуації: потік край не різнорідної наукової інформації вже зараз переви щує можливість її своєчасної переробки; неко торие з педагогічних програм гіпертрофуються і протиставляються самої педагогіки, прітязая на власну теорію виховання; зростає Дробність підходів до виховання і навчання, обумовлена про грессірующей диференціацією окремих наук про чоло столітті. Подолати такі тенденції можна лише шляхом суворого відбору, організації та інтеграції педагогічес ких програм різних наук у системі самої педагоги ки, шляхом послідовного розвитку її ... філософських основ " 1.. Другим аспектом зв'язку педагогіки з іншими науками є творче використання їх методів дослідження. Зокрема, розширенню методів експериментального дослідження при вивченні педагогічних явищ багато в чому сприяють такі науки, як психологія, соціологія та ін Математика збагачує педагогіку статистичними методами дослідження. Говорячи про зв'язок педагогіки з іншими науками, не можна не відзначити і її зворотного впливу. Н. К. Крупської, А.С. Не можна не підкреслити й іншого. Хоч як глибоко проникають зазначені науки в різні аспекти розвитку і формування особистості, ні одна з них всебічно не розкриває суті і закономірностей виховання в цілому, в єдності її теоретичних і методичних основ. Цю складну проблему вирішує тільки педагогіка і переводить її в область практичного здійснення. Розвиток методів дослідження як умова вдосконалення педагогічної теорії. Істотним чинником розвитку педагогічної науки є збагачення і вдосконалення методів її дослідження. Треба сказати, що і в цьому відношенні педагогіка має значний прогрес. Спочатку вона розроблялася на основі умоглядних філософсько-соціологічес-ких побудов, а педагогічні ідеї виступали як результат творчої діяльності окремих мислителів. Однак, починаючи з XVIII століття, в найбільшій мірі педагогіку стали збагачувати ті вчені, які поєднували теоретичну діяльність з практичною виховною роботою. Це особливо стосується таким видатним педагогам, як Г. Песталоцці, А. К. Д. Ушинського, Л. М. Толстой, П. П. Блонський, А.С. СЛМЦацкійі ін У XIX столітті почали широко проводиться експериментальні дослідження, що сприяли подальшому поглибленню теорії навчання і виховання. До них відносяться: Спробуємо коротко розглянути сутність цих методів. Педагогічне спостереження.
|