З семантичної точки зору необхідно розрізняти педагогіку як теоретичну науку про виховання і практичну виховну діяльність як мистецтво. тобто правил і методів, що відносяться до виховання, називається наукою виховання чи педагогіки; вживання ж теорії виховання насправді становить педагогічне мистецтво ... Хто має грунтовне і повне пізнання науки виховання, той називається теоретичним вихователем, а хто ж призводить успішно правила виховання у виконання, тобто справді виховує, той є практичний вихователь і педагог "2. Цит. по: Глибокі думки про це висловлювали багато педагогів. К. Д. Ушинський відзначав, що для успішної виховної діяльності потрібні не тільки відповідні вміння та навички, а й грунтовні теоретичні знання. Підкреслюючи це, він писав: "Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно здається справою легким ... Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння; Глибоко обгрунтоване рішення питання про співвідношення педагогічного мистецтва та теоретичних знань у вихованні дав П. П. Блонський. Він відзначав, що для практичної виховної діяльності однаково потрібні уміння, талант і теоретичні знання. Уміння виробляються особистим досвідом, талант удосконалюється в процесі виховної практики, теоретичні знання формуються в результаті глибокого розуміння суті розвитку та виховання людини і передаються у вигляді наукових ідей. "Лише ідея, а не техніка і не талант, підкреслював П.П. Такої ж точки зору дотримувався А. С. Макаренко. Він вважав, що з метою здійснення дієвого виховання необхідно в кожного педагога формувати педагогічну майстерність, в основі якого лежить глибоке оволодіння теоретичними знаннями, вдумливе і старанне ставлення до справи виховання і творче засвоєння кращих зразків виховної діяльності. Примітно, що на величезну роль теорії в різних сферах людської практики вказували багато стародавніх мислителі. Сократ же відзначав, що кожен мудрий в тому, що добре знає. Ось чому всебічне та грунтовне осмислення предмета педагогіки та основних теоретичних ідей, що відносяться до виховання, має надзвичайно важливе значення у підготовці студентів до практичної професійно-педагогічної діяльності. К. Д. Ушинський, П. П. Блонський, А.С. Введення в наукове дослідження з педагогіки / Под ред. Методологічні проблеми розвитку педагогічної науки / Под ред. Скаткін М.Н. Методологія та методика педагогічних досліджень. Сластенін ВА., Подимова Л.С. Педагогіка: інноваційна діяльність. Значення цілей виховання для розробки педагогічної теорії і методичних основ виховання. Соціально-економічна зумовленість одностороннього виховання в епоху Домашин виробництва і зародження ідеї про всебічний розвиток особистості. Розвиток машинного виробництва і виникнення об'єктивних передумов, що обумовлюють необхідність всебічного та гармонійного розвитку особистості. Формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості як основна мета (ідеал) сучасного виховання і його складові частини. Конкретизація в педагогіці змісту виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Реалізація цільових установок виховання в практичній роботі школи і вчителі. Значення цілей виховання для розробки педагогічної теорії і методичних основ виховання.
|