Наприклад, педагог при перевірці знань незаслужено занизив оцінку школяру, і останній образився. У такому разі всі заклики вчителя до покращення успішності будуть викликати в учня приховане, а іноді і відкрита протидія. І так буває у всіх випадках, коли вихователь, його педагогічний вплив не знаходить позитивного відгуку у внутрішній сфері, тобто у свідомості й почуттях вихованця. Розуміння цього явища призвело до того, що всі дії і впливу, які позначаються на розвитку і формуванні особистості, почали ділити на дві групи Середовищні впливу і виховання відносяться до зовнішніх факторів розвитку особистості. Природні ж схильності і потяга, а також вся сукупність почуттів і переживань людини, які виникають під впливом зовнішніх впливів (середовища та виховання), належать до внутрішніх чинників. Розвиток і формування особистості є результатом взаємодії цих двох факторів. Саме ця активність і власне прагнення зростаючої людини до свого особистісного вдосконалення в остаточному підсумку і визначають його розвиток. Щоб ці положення зробити більш зрозумілими, звернемося до прикладів. Всім відомо, як важко буває завзятому курцеві кинути цю погану звичку. Зовнішні стимули: Виховання ж у цьому випадку виступає лише як зовнішній стимул. Само собою зрозуміло, яким майстерністю і емоціональночувственним впливом має відрізнятися тут виховання. Без цього воно не робить ефективного педагогічного впливу на особистість. У рівній мірі це відноситься і до інших сторін діяльності та формування особистості. З цього випливає і це необхідно підкреслити, Ось чому Л. М. Толстой порівнював розвиток людини з тим, як росте плодове дерево. Адже в буквальному сенсі не людина його вирощує воно само росте. Він тільки рихлить грунт, вносить добрива, обрізає гілки, інакше кажучи, створює необхідні зовнішні умови, які сприяють його саморозвитку і стимулюють його. Саме ж розвиток відбувається за своїми внутрішніми законами. У відомому сенсі щось подібне має місце і в саморозвитку особистості. Цей складний процес одержав назву персоніфікація виховання (від лат.регзопа - особистість, facere Персоніфікація не суперечить соціалізації як її антипод, а є внутрішнім механізмом її здійснення "1. Якщо перевести дану дефініцію (від лат. Defenicio д., і роблять на "них позитивний вплив.
|